Як ЄС намагається наростити військову допомогу Україні

Міністри закордонних справ разом із міністрами оборони країн Європейського Союзу провели в понеділок, 22 квітня, в Люксембурзі масштабне засідання, на якому обговорили посилення військової допомоги Україні. "Зазвичай ми не проводимо подібних зустрічей, але той факт, що міністри зібралися в такому форматі, наголошує на терміновій необхідності прискорення нашої військової підтримки України", - зазначив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Працюючи спільно, міністри закордонних справ і оборони можуть одночасно враховувати як політичний вимір, так і оборонний потенціал, "бо міністри закордонних справ не відповідають за армію, але армія має ухвалювати рішення в загальних політичних рамках", пояснив він.

Росія скидає на Україну по 60 керованих бомб на день

З боку Києва до засідання через відеозв'язок приєдналися глава МЗС України Дмитро Кулеба і міністр оборони Рустем Умєров. Вони знову наголосили, що Росія щодня застосовує в Україні ракети, безпілотники і безперервно обстрілює схід України. Буквально в ті хвилини, коли Боррель переказував на підсумковій пресконференції зміст послань українських міністрів, унаслідок російської атаки на Харків у місті було частково зруйновано телевежу.

За даними української сторони, які навів верховний дипломат ЄС, російські війська за останні чотири місяці скинули на Україну 7000 керованих авіабомб, тобто по 60 таких бомб на день. А ЗСУ при цьому не вистачає зброї навіть для самооборони і відбиття російської агресії.

Снаряди чеської ініціативи прибудуть в Україну до початку літа

Боррель повідомив, що багато країн ЄС приєднуються до ініціативи Чехії щодо закупівель боєприпасів для ЗСУ на світовому ринку. За його прогнозами, перша їх партія прибуде в Україну наприкінці травня - на початку червня. Тим часом очільник чеського МЗС Ян Ліпавський відмовився повідомити журналістам, які саме країни вже беруть участь у цій ініціативі та скільки їх загалом, вказавши, що це не публічна інформація.

Публічною інформацією, за його словами, є те, що завдяки Чехії вдалося закупити для ЗСУ пів мільйона артилерійських снарядів. "Але ми знаємо, що можна домогтися більшого. Тому я закликаю всі країни приєднатися і вкласти ресурси в нашу ініціативу", - сказав Ліпавський у Люксембурзі. Про свою участь у цьому проєкті повідомили, зокрема, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, а раніше прем'єр Чехії Петр Фіала заявляв, що загалом до ініціативи долучилися близько 20 країн світу.

Нових систем ППО поки ніхто публічно не пообіцяв

Другою головною метою Євросоюзу, за словами Борреля, є надання Україні нових систем ППО. Ініціативу в цій галузі раніше взяла на себе Німеччина. "Сьогодні під час консультацій ми почули заяви про те, що в рамках цієї ініціативи одні країни ЄС нададуть як фінансову, так і матеріальну підтримку, а інші - знову переглянуть свої резерви й повідомлять, які можливості в них є", - поінформувала журналістів після засідання ради держсекретарка міністерства оборони ФРН Зімтьє Меллер (Siemtje Möller).

Боррель теж зазначив, що кілька держав-членів Євросоюзу висловили готовність зробити конкретний внесок у надання Києву систем ППО. "У нас є список із 20 різних видів протиповітряного потенціалу, і ми розглядали їх усі - хто що робить, що ще можна зробити, деякі країни ухвалили конкретні пропозиції в рамках німецького альянсу або чеської ініціативи, а тепер мають ухвалити остаточні рішення, - сказав верховний дипломат ЄС. - Я думаю, що зараз все вже дозріло, все сказано, і я впевнений, що вони ухвалять відповідні рішення".

У Вільнюса є певне обладнання, яке може бути використане в Україні, повідомив глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс. А його польський колега Радослав Сікорський пояснив, що ті дві системи Patriot, які є в розпорядженні Варшави, потрібні країні, щоб збивати ракети, які летять через її кордон, тому доцільніше просити про це сусідів на заході.

Міністр оборони Швеції Пол Йонсон не виключив можливості передати Україні Patriot, але зазначив, що поки його країна "готова підтримати німецьку ініціативу переважно фінансово". Найбільше запитань на тему надання Patriot Україні ставили міністру закордонних справ Іспанії, яка, за деякими даними, має у своєму розпорядженні майже 20 таких установок. Однак Хосе Мануель Альбарес Буено заявив, що вважає помилкою навіть спілкуватися публічно на цю "надзвичайно делікатну тему". "Я розумію медійний інтерес до цієї проблеми, але не думаю, що розповідати, що саме, коли і як надається, наблизить нас до миру в Україні", - сказав він на брифінгу після зустрічі в Люксембурзі.

"Темпи передачі Києву військової допомоги наростають"

На думку голови Військового комітету ЄС Роберта Брігера, цього разу рада справді досягла успіху "в тому, щоб дати чітке уявлення про те, якою мірою окремі країни-члени можуть надати підтримку, і в яких обсягах". Наприклад, за словами Брігера, відомо, що Німеччина поставить додаткові системи, а Італія розглядає можливість надати різні ракети середньої дальності. "Це означає, що координувати підтримку в майбутньому буде простіше, оскільки ми забезпечили більший ступінь прозорості", - пояснив голова Військового комітету ЄС, однак конкретні дані навести відмовився.

Він підкреслив, що темпи передачі Києву військової допомоги наростають, а всі міністри констатували розуміння того, що нинішній момент - вирішальний. "Це означає, що задоволення нагальних потреб України є пріоритетом на найближчі місяці. І насамперед важливо запобігти тотальному літньому наступу Росії і зупинити його", - сказав він.

Проблема захисту поставок зброї

Крім того, Брігер вказав на необхідність захисту партій західних озброєнь в Україну. "Стало зрозуміло, що постачання зброї та боєприпасів через повітряну загрозу можливе тільки з супроводом, - підкреслив генерал. - І цей аспект також має бути гарантований, оскільки якщо системи, які або вже в дорозі в Україну, або вже прибули туди, можуть стати ціллю російських атак, то це, звісно ж, не має сенсу. Тому тут також мають бути вжиті запобіжні заходи".

Про те саме говорила з журналістами і глава міноборони Нідерландів Кайса Оллонгрен. Її запитали, чому військова допомога в Україну йде так довго. "Щоб перевірити, що в нас у запасах, багато часу не потрібно: ми точно знаємо, що є в наявності. Багато часу забирають обмежені можливості доставити туди озброєння, причому, це вимагає не тільки часу, а й і співпраці, - сказала вона. - Ми вивчаємо всі можливості, а також ведемо переговори з іншими країнами: іноді, щоб домогтися дій, потрібно говорити".